Забутий вальс — це спогад про бажання: спогад про приголомшливу швидкість потягу, непоправне ковзання до туги, що читається з захоплюючою безпосередністю. У Теренуре, приємному передмісті Дубліна, взимку 2009 року випав сніг. Жінка згадує шлейф хтивості та випадковості, які змусили її закохатися в «кохання всього її життя». Коли місто завмирає, вона згадує дні їхнього роману в тому чи іншому готельному номері: довгі післяобідні години, порожні блаженством і запереченням. Тепер, коли тиша на вулицях, тиша й запаморочення снігу, що падає, роблять день яскравим і повним можливостей, вона чекає на порозі його тендітної дванадцятирічної доньки Еві. У «Забутому вальсі» Енрайт перебуває на піку своїх сил. Це tour de force Енн Енрайт, роман інтелекту, пристрасті та справжньої відмінності.