Новий роман однієї з найцікавіших ірландських письменниць Енн Енрайт, лауреата премії «Букер», — про кохання та пристрасть, про помилки і бажання, про те, як туга за сильними почуттями може обернутися втомою від життя. Критики охрестили роман сучасної «Пані Боварі», і це порівняння зовсім не надмірне. Енн Енрайт бере банальну тему адюльтера та доводить її до висот грецької трагедії. Де закінчується порожня інтрижка і починається справжній потяг? Коли співчуття переростає у співчуття? Чому ревнощі хвилюють сильніше ніж ніжність? Якась жінка, якийсь чоловік, благополучні жителі Дубліна, вчаться миритися один з одним і з обставинами, вчаться приймати людей, які ще вчора були чужими. І жінка розповідає про це як уміє, іноді шокуюче відверто, намагаючись замовчувати про власні слабкості, але незмінно видаючи себе з головою. Сама письменниця іронічно характеризує свою книгу як «інтелектуальну варіацію сентиментального голлівудського кіно». А може, це історія про неземне кохання?.. Або про життя, що промайнуло наче старий забутий вальс, який трапився лише одного разу?..