«Начальниця Н-ської маріїнської гімназії сиділа у себе в кабінеті та поправляла німецькі зошити. Якщо вважати кабінет рамкою, а начальницю гімназії картинкою, то картинка та рамка надзвичайно підходили один до одного. Бліклі шпалери, блякла оббивка м'яких затишних пуфів і диванчика - таке ж бляке, повне обличчя начальниці, така ж м'яка затишна фігура, що заповнила крісло ... »