«Був недільний день. Гості приїхали з ранку, снідали, гуляли, обідали, потім знову гуляли і нарешті зібралися випити по „розгінній“, з наміром забратися додому. Було вже десять. годині вечора, і гості з господарем на чолі сиділи в їдальні за легенькою закускою, не помітивши, що на небі зібралися хмари, і щойно вони хотіли підніматися для прощання, як ринув проливний дощ…»