Робота являє собою застосування програми критики ідеології Франкфуртської школи до німецької духовної культури першої половини XX ст., насамперед до екзистенційної філософії М. Хайдеггера, К. Ясперса та ін. Для фахівців із соціальної філософії, істориків філософії та студентів філософських спеціальностей вузів .

Робота Т. Адорно «Жаргон справжності. Про німецьку ідеологію», вперше опублікована в 1964 р., є практичним додатком програми критики ідеології до німецької філософії та духовної культури початку і середини XX ст. Робота примикає до «Негативної діалектики», яку Адорно вважав своєю головною філософською працею, і продовжує низку його досліджень, присвячених окремим формам ідеології у суспільстві; деякі з них увійшли до авторської збірки з характерною назвою «Втручання». Предмету критики Адорно в цій роботі важко дати чітке визначення: це досить широкий спектр експліцитних філософських побудов, неявних світоглядних ідей, дискурсивних та комунікативних практик, представлених у філософії, художній літературі, , теле- та радіопередачах тощо. Відповідно до Адорно, всі ці феномени поєднує специфічне використання мови (термінологічної мови філософії, метафоричного ладу поезії, іллокутивних особливостей комунікації тощо), що наділяє її неявною (прихованою від «споживача») ідеологічною функцією - функцією консервації існуючої. Найбільш уважно у тексті розглядається низка філософських концепцій К. Ясперса, О.Ф. Больнова та М. Хайдеггера, які для Адорно є зразковим втіленням «жаргону»; це робить роботу важливою пам'яткою полеміки та розмежування Франкфуртської школи з екзистенційною (в авторському розумінні) філософією. Робота видається надзвичайно цікавою і як оригінальний варіант філософії мови, в якій поєднуються методи формального, концептуального, семантичного та соціально-критичного аналізу у версії Адорно. Нарешті, текст є блискучим зразком авторського літературного стилю, який, звичайно, при перекладі зазнав певної шкоди.