У повісті показаний внутрішній світ жінки, яка перебуває на межі нервового зриву. Сорокатрирічну героїню повісті покинув чоловік, потім її по черзі звільнили з кількох робіт, і на додачу до всього вона залишилася майже без грошей. Природно, що в такій ситуації у будь-якої людини має виникнути захисна реакція, покликана допомогти вижити в такому агресивному світі. Місіс Джонс реагувала дуже своєрідно. Вона розстріляла власний телевізор із рушниці та зробила нескромну пропозицію чоловікові своєї подруги. Але це не допомогло їй набути гармонії. Донліві розповідає на перший погляд про досить банальні речі. Але описи душевного стану його персонажа настільки хороші, що повість прочитується однією диханні. Добре й те, що Донліві не обмежується лише описами. Ближче до фіналу сюжет стає дедалі цікавішим, а оригінальна кінцівка змушує внутрішньо поаплодувати автору.