Ім'я російського романіста Євгена Андрійовича Саліаса де Турнемир (1840-1908), відомого сучасникам як граф Саліас, було забуте на довгі роки післяжовтня. Майстер гостросюжетної історико-авантюрної розповіді, що відобразив у своїй творчості бурхливе XVIII століття, він вніс в історичну белетристику власне розуміння подій. Засновані на неофіційних джерелах, на знанні сімейних архівів і переказів, його твори – це дотик із справжнім, живим життям. У соковитих, яскравих сценах описаний багатоликий придворний світ навколо Петра III і Катерини. Але не лише суворою історичною послідовністю сюжету та характерів героїв приваблює роман. Подібно до Олександра Дюма, Саліас вводить в оповідання вигаданих героїв, і через їхні долі входить у оповідання велике життя країни, залежне від випадковості того чи іншого царювання.