Ти записався добровольцем? Ні? Ну і правильно. У світі є безліч набагато цікавіших занять, ніж топтати армійський плац чи навіть палубу космічного лінкора. Вольдемар Дескін думав так само, але доля не залишила йому вибору. Він залишився один, нікому не потрібний у багатопланетній та багатомільярдній Республіці. Від партизана до молодшого офіцера військово-космічного флоту, від диверсанта до пілота системного винищувача і від штрафника до командира космічного корабля. Доля тягла Вольдемара по Всесвіту, легко підносячи вгору і жбурляючи вниз, звідки доводилося видертися, кров здираючи шкіру з долонь. Кілька разів смерть з усмішкою проходила повз, але наприкінці загнала Дескіна у ситуацію, з якої, здається, немає виходу. Один, на ворожій планеті, без зв'язку, явок та паролів. Що далі?