Теодор Мундт (1808–1861) — німецький письменник, критик, автор досліджень з естетики та теорії літератури; чоловік письменниці Луїзи Мюльбах. Здобув освіту в Берлінському університеті. Пізніше був професором історії літератури у Бреславлі та Берліні. Учасник літературного руху "Молода Німеччина". Книжка «Мадонна. Бесіди зі святою», написана ним у 1835 р. під впливом ідей сенсимоністів про «емансипацію плоті», піддавалася цензурним переслідуванням. Наприкінці 1830-х – на початку 1840-х рр. н. Мундт капітулює у своїх поглядах і примиряється з урядом. Чільне місце у творчості займають історичні романи: «Томас Мюнцер» (1841); "Граф Мірабо" (1858); «Цар Павло» (1861) та багато інших. У цей том увійшли кілька історичних романів Мундта. Всі вони присвячені життю російського царського двору кінця XVIII ст.: побутові, світські та любовні колізії тісно переплетені з політичними інтригами, а також з державними реформами Павла I, неоднозначно сприйнятими чиновниками та російським суспільством в цілому, що трагічно позначилося на долі «нерозгадан» .