У ранній юності Йосип II був «найневвічливішим, невихованим і неосвіченим принцом у всьому цивілізованому світі». Син побожної і доброї за вдачею Марії-Терезії ріс хлопчиком болючим, похмурим і дратівливим. І хоча мати і син палко любили один одного, їх поділяли часті сварки та зовсім різні погляди на життя. Перше, що зробив Йосип після смерті Марії-Терезії, відмовився визнати давні конституційні гарантії Угорщини. Він навіть не став коронуватися як угорський король, а просто відібрав у мадяр їхню реліквію – корону святого Стефана. Адже Йосип розумів, що він дуже багатьом зобов'язаний угорцям, які захистили його матір від переслідувань з боку Пруссії. .