За радянських часів про графа Івана Осиповича Вітте писати не можна було або можна було писати тільки дуже погане, суто негативне, бо саме він викрив перед Олександром Павловичем змову декабристів, що готувалася. Сталося це у Таганрозі, за кілька тижнів до смерті імператора. Граф Вітт уособлював собою особисту таємну поліцію імператора Олександра I. А почалося все з того, що після Тільзіта в 1807 граф Вітт, наймолодший полковник російської гвардії (25 років) раптом несподівано вийшов у відставку і через кілька місяців опинився в Європі, в армії Наполеона, і навіть у похідній канцелярії французького імператора. Однополчани хотіли через полковий суд викреслити його зі списків гвардії, але Олександр Павлович зупинив це, ніяк не пояснюючи. А 1812 року, за кілька тижнів до початку війни. Іван Вітт перейшов через кордон і з'явився до Барклая де Толлі з цілою валізою секретних документів французької розвідки. Так розпочалася кар'єра Вітта як особистого агента російського імператора. У пропонованій книзі вперше відновлена вся біографія графа Івана Вітта, насичена найнеймовірнішими поворотами.