1945-й став не лише Роком Перемоги, а й вершиною радянського військового мистецтва - у фіналі Великої Вітчизняної Червона Армія взяла реванш за всі поразки 1941-1942 рр., піднявшись на якісно новий рівень вирішення бойових завдань і залишивши далеко позаду як противників , так і союзників. «Ліберальні» історики-ревізіоністи досі намагаються заперечувати цей факт, стверджуючи, що Перемога дісталася нам «надто дорогою ціною», що навіть у тріумфальному 45-му радянське командування поступалося німецькій в оперативному мистецтві, будучи в стан лише тіснити і «видавлювати» супротивника за рахунок колосальної чисельної переваги, але так і не опанувавши навичок операцій на оточення – так званих «канн», визнаних вищою формою військового мистецтва. Дана книга спростовує всі ці антирадянські міфи, на конкретних прикладах показуючи, що горезвісні «канни» до кінця війни стали «візитною карткою» радянської військової школи, що Червона Армія повною мірою опанувала майстерність оточення противника, і саме у грандіозних «котлах» 1945 року загинули найкращі сили та останні резерви Гітлера.