Як жити, якщо тобі дістався рідкісний дар? Їй так легко керувати почуттями інших людей: ще ніхто й ніколи не замовляв води цілого озера, а у Сашки це вийшло легко та випадково. Слова її розтеклися тонкою плівкою по поверхні і скріпили невидимою мережею гладь води. Думка, укладена в словах старовинної змови, невідчутна і невловима, з'єдналася з водою, наповнила її новим змістом і силою. І озеро-пастка завмерло в очікуванні своєї випадкової жертви. Хто відобразиться в ньому? Її дар міцнішає, здібності стають сильнішими, але їх важче приховувати. Сашці доводиться завжди бути напоготові, завжди ховатися… Роман видавався під назвою «Сиділи два ведмеді»