«…Неголосно грюкнули вхідні двері. Здивований Інкін вигук, потім три сухі клацання. Я розчула їх, незважаючи на музику, що грала. Тільки-но встигнувши натягнути те, що слід, я вилетіла з туалету. Двері в квартиру були відчинені. Чуючи недобре, я вбігла у вітальню. Інка лежала на підлозі, хапаючи ротом повітря, мов риба, викинута на берег. Тільки у риби кров не така червона чи взагалі не червона, не знаю. У Інки ж на грудях, там, де її гладке тіло було прикрите халатиком, утворилося і продовжувало набухати соковисто-червону вологу пляму. Я метнулася до телефону. /p>