Незбагненна доля Шрі Романи Махарші є унікальним феноменом «довічної мандрівки на одному місці». Першою і останньою подорожжю юного Махарші після усвідомлення своєї справжньої Самості стало прибуття до підніжжя священної гори Аруначали, де він провів невідлучно все життя. Протягом півстолітнього «занурення в себе» різні етапи на цьому шляху були відзначені лише переміщеннями в межах менш ніж півгодини ходьби, але ці етапи були воістину епохальні. Крім нетривалого періоду зміни місцеперебування біля різних індуїстських святинь можна виділити три періоди в духовній мандрівці Махарші: майже двадцятирічна медитація в печері Вірупакша, зовнішнє повернення до життя домогосподаря в невеликому будиночку Скандашрам після прибуття на гору його матері та брата, самадхи його матері. Єдиним паломництвом, яке він заохочував і робив сам, була прадакшина, або обхід навколо Аруначали, яку він шанував як свого єдиного гуру та символ самого духу – Атмана.