У збірку творів визнаного майстра жаху Артура Мейчена (1863–1947) увійшли роман «Холм мрій» і повісті «Білі люди». У романі «Холм мрій» юний герой, чию реальність розривають образи неіснуючих світів, відгукується на чаклунство древнього Уельсу і спалює себе в тому таємному саду, де «кожна троянда є полум'я і повернення з якого немає». Поетична повість «Білі люди», мабуть, одна з найкрасивіших, віртуозно збудованих речей Мейчена, розповідає про заборонене чаклунство і звичаї зловісного відьминського культу. на роман «Холм мрій» лорд Альфред Дуглас писав: «У красі цієї книги є щось гріховне. Вона подібна до дивної орхідеї, колір якої болісно-щемлячий і відштовхуючий одночасно, а запах - нестерпно солодкий і мало не позбавляє свідомості. Жорстокість цієї книги куди більш дика, ніж найжорстокіші з представлених у ній описів… Вона подібна до жахливої літургії на славу болю, що розбещує себе, болю, покладеного на музику, кожна нота якої суворо вивірена: мелодія стає воістину непереносною, і до досконалості, а модуляції - неперевершені». силою, що передає прихований жах і космічну аберацію».