Чотирнадцять довгих місяців тривало ув'язнення “Цесаревича” у гавані німецької колонії. Час, що так стрімко витікав, а в Порт-Артурі і щодня посилював облогу, тут, в Ціндао, ніби зупинився. Тяжке відчуття полону не залишало матросів і офіцерів. Знову і знову кожен по-своєму переживав обставини того вирішального бою 28 липня та всієї війни. Усвідомлення багатьох втрачених можливостей та технічних неполадок тяжким гнітом лежало на душі у кожного моряка. Болісно було відчувати свою відірваність від Порт-Артура та неможливість допомогти ескадрі, яка, перебуваючи так недалеко — за якихось 200 миль — повільно гинула.