Визначено структурно-функціональний склад ідеї та викладено механізм виникнення нового сущого із сенсу останньої. Здійснено поділ ідей на науково-технічні, моральні та естетичні. Викладено причину та роль виникнення інтелектуального почуття задоволення у процесі як створення ідеї, так і споглядання твору мистецтва. Дано обґрунтування буття людини як виникнення у її свідомості інтелектуальної новизни у вигляді ідеї. Викладено три-подійну методологію виникнення новизни в соціумі. Показано роль людини як підручного засобу у соціуму. На основі розгляду текстів Геракліта та Хайдеггера дано уявлення про «перший початок» давньогрецького мислення. Виходячи з розуміння ідеї як «дисипативної структури» (І. Пригожин), запропоновано аналогію буття з термодинамічний процес. Розглянуто питання як Буття соціуму, і буття людини. Показано, в чому саме вони полягають і як здійснюється взаємозв'язок між ними.