На рубежі століть місто залишилося без мера. Місто в жалюгідному стані, в ньому практично неможливо жити. Минув довгоочікуваний 2000 рік, настав нове століття, третє тисячоліття, минуло ще три-чотири роки. Ніхто не хоче займатися розумним управлінням та й не вміє налагодити безперебійну роботу всіх вузлів життя. Тому що це важко. Що робити пересічним громадянам за умов безвладдя? Немає навіть жодної асфальтованої дороги! Новий мер Рудольф Леонідович чекає підвищення четвертий рік, а поки що відбивається від вимог мешканців упорядкувати хоча б центральну міську магістраль – Світовий проспект. Він наводить докази, що «в дружніх країнах Африки» життя ще гірше, а «в лиху годину наш народ і не таку потребу терпів». У цей же час місцевий кримінальний авторитет Волков самовільно асфальтує свою Лісову вулицю, яку за це починають звати проспектом…