До уваги читачів представлена «Нікомахова етика» — один із трьох етичних творів давньогрецького філософа Аристотеля (384 до н. е. — 322 до н. е.) — учня Платона та наставника Олександра Македонського. Розрізняючи природничо-наукову та моральну психологію, Аристотель цю роботу присвятив саме моральній психології, сфокусувавши свою увагу на психологічній основі морального характеру людини (1-я та 6-та книги «Нікомахової етики»). У наступних книгах автор, розмірковуючи про негативні сторони людського характеру, дружбу і споглядальне життя, прагне філософського визначення поняття «щастя».