Одного разу журналісти приїхали в гості до бабусі, якій виповнилося сто років. Справа була в Україні. Крихітна старенька, у якої вже праправнуки, яка пережила війну, голод і всі наслідки розвалу СРСР. Журналісти запитали, що їй запам'яталося найбільше за ці сто років насичені подіями. Бабуся розплакалася і відповіла: «Коли від мене пішов чоловік. Знаєте, який то біль!». («Коли від мене пішов чоловік. Знаєте, який це біль!») А чоловік кинув її з дітьми 60 років тому! Розлучення з коханою людиною – одна з найважчих ситуацій у нашому житті. Причому страждання прирікає нас самотність. І ми можемо страждати, як показує приклад цієї бабусі, необмежено довгий час. Не варто сподіватися, що біль пройде сам або його вилікує час. Наше зцілення – у наших руках. Хто нам допоможе? На відміну від тілесної хвороби, не можна віддати себе в руки лікарів, які поставлять точний діагноз і пропишуть таблетки та уколи. Основну частину роботи тут доведеться зробити самому. А йдеться про щось невидиме. А біль сильніший за фізичний…