«Історія – це комплекс суспільних наук, що вивчають минуле людства у всій його конкретності та різноманітті. Навіть сама назва її походить від грецьк. historia – розповідь про минуле, про впізнане. Комплекс цей досліджує факти, події та процеси на базі історичних джерел, якими займаються джерелознавство та низка допоміжних історичних дисциплін. У своєму різноманітті він складається з всесвітньої (загальної) історії та історії окремих країн і народів. Органічними частинами історії як комплексу наук є спеціальні історичні науки археологія та етнографія. Історії різних сторін культури, науки і техніки такі, як історія математики, історія фізики, історія музики, історія театру, всі вони у всьому своєму різноманітті є гранями діаманта, який називається Історія. Колись у давнину цінність алмазу визначалася його розміром. Що більше був алмаз, то вище цінували його. Власниками найдорожчих алмазів були королі та сяючі особи. Потім людина навчилася гранити найміцніший з дорогоцінного каміння незламний адамас. З того часу його цінність стала визначатися кількістю граней нанесених на нього, що дозволяло йому грати всіма кольорами веселки. Ось і історія. З іграшки для можновладців вона перетворилася на надбання всього людства і чим більше граней на ній огранить вмілий, тим яскравіше вона грає в променях сонця. Кожен дослідник, кожен новий факт додає у ній граней. Але, як і в житті дорогоцінних алмазів, коли поряд із діамантами чистої води існують стрази, такий скляний замінник сяючого діаманту, так і в історії, достовірність кожного факту треба перевіряти. Кожен свідок історії сам по собі об'єкт розслідування та перевірки. Це стосується всього: археологічної знахідки та рукопису, старовинного меча і навіть величного Собору. Девізом дослідника мають стати слова «Ні слова на віру!».