Елізабет Клеггорн Ґаскелл, уроджена Стівенсон (1810–1865), яку часто називають просто місіс Ґаскелл, була англійською письменницею та письменницею оповідань вікторіанської доби. Мабуть, вона найбільш відома своєю біографією Шарлотти Бронте. Її романи пропонують детальний портрет життя багатьох прошарків суспільства, включно з дуже бідними, і тому представляють інтерес як для соціальних істориків, так і для любителів літератури. Вона вийшла заміж за Вільяма Гаскелла, служителя унітарної каплиці Кросс Стріт у Манчестері. Вони оселилися в Манчестері, де індустріальне оточення стало джерелом натхнення для її романів. Її перший роман «Мері Бартон: історія Манчестерського життя» був опублікований анонімно в 1848 році. Найвідоміші з її решти романів — «Кренфорд» (1853), «Північ і південь» (1855) і «Дружини та дочки» (1866). Вона стала популярною завдяки своїй письменницькій діяльності, особливо своїм написанням історій про привидів, їй допомагав її друг Чарльз Діккенс, який опублікував її роботи у своєму журналі Household Words. Серед інших її робіт: «Сіра жінка» (1865), «Відьма Лоїс» (1861) та «Історія старої медсестри» (1852).