«…Випірнути-то Павло виринув, порцію свіжого повітря ковтнув, але тепер разом із ногою бранкою ще однієї петлі стала і витягнута назад права рука. Найтрагічнішим було те, що Павло опинився в якійсь безглуздій розтяжці і дотягнутися до правого зап'ястя лівою рукою не міг. До того ж, щоб не сьорбнути води, йому доводилося тягнутися вгору, напружуючи ту саму полонену ногу. І наскільки довго він міг залишатися в такому становищі? - Допоможіть! – закричав Павло…»