Політ метеликаБібліотека стежок, що розходяться, де сам Борхес пробирається на дотик. Такий близькосхідний експрес без коліс - секретні агенти в замкнутому просторі, арабський володар, який прагне встановити таємні зв'язки з Ізраїлем, чайні церемонії, шпигун-японець, дволикий Янус-Ян фон Карл. Виникають, ніби вискакуючи з каміна і вдаряючись об землю, все нові й нові персонажі – всі таємні офіцери та явні джентльмени, але перевершує всіх яскравістю та манерами отець Георгій, який невпинно п'є цуйку. І, звичайно, кохання, що розгортається на такому захоплюючому тлі. І роман у романі, що йде анфіладою. Урі читає щоденник Карла, в якому Карл читає щоденник Вагнера, який читає, у свою чергу, щоденник своєї дружини Козими. Дорога на Сіріус Хто це так жалісно співає під підлогою? Чи ангельськи – на дзвіниці? А це звуть нас у дорогу – на Сіріус, до зірок, по блискучому райдужному мосту, в останню путь. Ми знову у Німеччині. Частина третя - "Дорога на Сіріус". Ми знову в Замку, де Інге чекає на дитину, але вона віддаляється поступово вглиб сцени, а на передній план виходить вражаюча пара - кульгава дівчинка з величезними зеленими очима і дивний хлопчик з жетоном N 15, що висить на шиї. Історія щасливого кохання двох нещасних дітей Хелькі і Клаус. Де місце лиходія займає апокаліптична секта – Орден «Діти Сонця», де Майстер окреслює коло мечем, і лампочки літають, як труна у «Віє». Холод кам'яних плит ганку, холодна кам'яна лава церкви, крижана підлога дзвіниці: це початковий могильний лід та кінцевий могильний полум'я… І «Вогонь, яким ми всі закінчуємо!»