Життя без близьких людей неможливе. Навіть якщо ти вважаєш себе самостійною, самодостатньою та незалежною людиною, все одно настане момент, коли захочеться поділитися, поплакатися, попросити поради. Та як помовчати з тим, хто тебе розуміє і приймає. І чи завжди ті, хто близький за кров'ю, близький за духом? Як поділити світ на своїх та чужих? Чи є ідеальна формула? Марія Метлицька не виводить цієї формули, у неї немає готових рецептів та відповідей на всі запитання. Вона просто розповідає історії – про тих, хто знайшов споріднену душу, про тих, хто ще шукає, і про тих, хто з різних причин приречений на самотність.