Роман "Дивертисмент" (1949) не був опублікований за життя Кортасара, але в ньому вже відчувається рука зрілого майстра, майбутнього творця таких шедеврів, як "Виграші", "Гра в класики", "Книга Мануеля".

«Вона вічно падала зі стільців, і невдовзі всі зрозуміли, що немає сенсу підшукувати їй глибокі крісла з високими підлокітниками. Вона сідала – і зараз же падала. Іноді вона падала горілиць, але найчастіше – на бік. Але вставала і посміхалася – добродушність відрізняла її, і розуміння, розуміння того, що стільці – це не для неї. Вона пристосувалася жити стоячи. Стоячи вона кохала, на ногах і їла, і пила, вона і спала не лягаючи, побоюючись впасти з ліжка. Бо що є ліжко, як не стілець для всього тіла? У день, коли вона померла, її поспішали поклали в труну; так само спішно він був забитий. Під час чування над покійною труна раз у раз хилилася то в один, то в інший бік – вона ніби хотіла кудись впасти.»