Ця книга - про війну очима жінок, молодих дівчат, які булі медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, куховарками і воювали нарівні з чоловіками. Сморід відверто розповідають не тільки про ті, як билися з ворогом, але й про ті, про що не прийнято було говорити : як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни смороду ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з бік тилових жінок, які вважали, що сморід пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків. І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що "Контужену ніхто заміж не візьме", а їм всім хотілося заміж, а ще - великого