Книга невигаданої прози відомого філолога, професора Університету Південної Каліфорнії Олександра Жолковського, який живе в Санта-Моніці і регулярно буває в Росії, складається з безлічі мемуарних міні-новел (і кількох есе) про епізоди, що належать до різних смуг про дитинство в евакуації, шкільні роки та навчання в МДУ на зорі відлиги, про семіотичний та дисидентський ентузіазм 60-х-70-х років, про емігрантський досвід 80-х та пострадянські контакти останніх півтора десятиліття. Не шкодуючи себе та інших, автор з гумором, іноді їдким, розповідає про великих сучасників, відомих колег і рядових знайомих, про красномовні дрібниці приватного, професійного та суспільного життя і про словесні перли, що врізалися в пам'ять. Книга, у витонченій і невимушеній формі накидає минулої епохи, звернена до широкого кола освічених читачів із гуманітарними інтересами.