Книга, напевно, найзнаменитішого італійського психоаналітика, багаторічного президента Італійської психоаналітичної асоціації, розвиває концепцію аналітичного поля, засновану на мисленні Біона та Баранже, пропонуючи її оригінальну інтерпретацію. З цієї точки зору переглядаються такі важливі теми психоаналізу, як критерій аналізованості та завершення аналізу, трансформації, що відбуваються під час сеансу, тупикові та негативні терапевтичні реакції, сексуальність та сеттинг. Надалі розкриваються концепції самого автора: різні підходи до розуміння образів і персонажів, що виникають під час сесій, безперервні сигнали пацієнта про емоційну турбулентність поля, функцію «оповідача», яку бере на себе аналітик, що коливається між фіксацією-виявленням конкретного сенсу та утримуванням можливості смислового напряму. Психоаналіз представлений під кутом зору особистої історії пацієнта, яку вони разом з аналітиком трансформують і вибудовують заново, роблячи її багатшою і вільнішою. .