Роман, в якому людинолюбство та дружба перетворюють дисидента на патріота. У патріота своєї власної, вигаданої країни. Країна ця виникає в одному російському містечку несподівано для всіх — і для потенційних її громадян у тому числі, і займає всього чотири поверхи студентського гуртожитку. Коли друг Ісламу Хасанова та його сусід по кімнаті у гуртожитку, естонський студент на ім'я Яно, потрапляє у біду та отримує психологічну травму, Іслам вирішує йому допомогти. У соціум сучасної Росії воно більше не вписується і йому світить одна дорога назад, на батьківщину. Але він пустив коріння в російську дійсність, ніби привезену з іншого континенту рослину, і Іслам розуміє, що різати ці коріння, за дуже хисткого психологічного стану друга, небезпечно. Тоді він, спочатку жартома, а потім і всерйоз, створює для друга «тепличні» умови, зводячи навколо нього нову державу і один за одним обриваючи зв'язки із зовнішнім світом. Поступово нова держава, розташована на двох десятках квадратних метрів і населена лише трьома громадянами (третя — дівчина на ім'я Наташа, колишня дисидентка та подруга Ісламу та Яно), розростається на всю будівлю. А потім завдяки інтернету зараза небайдужості поширюється на інші навчальні заклади. У повітрі виразно наростає напруга. В люті мешканці гуртожитку накидаються на наряд міліції. Між двома державами — тим, яке в серцях у хлопців, і тим, громадянами якого вони фактично всі є, спалахує шалена кровопролитна війна. Сорок людей перетворюється на чотири сотні, а потім і на тисячі, за рахунок того, що на вулиці виходять інші співчуваючі. Кінець всьому настає, коли Яно у темряві ламає собі шию. Іслам, переживаючи смерть кращого друга, йде на горище гуртожитку і там напивається. Про нічні події він дізнається набагато пізніше, вранці наступного дня, з третіх вуст, і все це залишає його практично байдужим. Для нього весь цей уявний світ тримався на коханні та взаємній повазі трьох людей: його самого, Наташі та Яно. Тепер, коли одна з точок опори цього колосу зникла, підламалися й дві інші. З колишнього свого місця роботи - кафе, господарі якого все ще дуже добре ставляться до Ісламу, Хасанов дзвонить Наталці і дізнається, що до бунтівників вона примикати і не думала. Дізнається він і про долю революціонерів: звісно, їх розчавили. Залишається тільки сподіватися, що цей порив не пропаде втуні, і, можливо, все змінюватиметься. Кульмінацією роману слід вважати зрушення характеру головного героя у світлі того, що сталося, які вилилися в телефонному дзвінку, який він ніяк не наважувався зробити. Роман опублікований в журналі «Російське відлуння» №3 і №4. 2014 р, Видавництво «Російська луна» м. Самара. Розділи з роману опубліковані у 100-му, ювілейному номері журналу «Русское эхо» у травні 2015 року: «500 золотих сторінок. Том 2»