Я написав пролог до «Ешбі» в Алжирі, за кілька днів до мого арешту. «Ешбі» для мене — це книга компромісу, умиротворення, прощання з тим, що було для мене тоді найчистішим, найнормальнішим у моєму минулому житті, прощання з традиційною літературою, із чарівністю англо-саксонської романтики, з її таємницями , відірваністю від реальності, витонченістю та надуманістю. Але під цією грою в примирення з тим, що я вважав тоді найкращим, уже виростав і готовий був виплеснутися потужний бунт «Могили для 500 000 солдатів», який підживлювався тим, що дуже довго ховалося в мені, у всьому тому дикому та «дорослому». , у чому я не наважувався зізнатися навіть самому собі, у цій грубій варварській красі, що таїлася в глибині мого минулого.

П'єр Гійота