«Вигадка самотності» – дебют Пола Остера, автора «Книги ілюзій», «Містера Вертіго», «Нью-йоркської трилогії», «Тімбукту», «Храму Місяця». Самотність – наскрізна тема книги. Іноді воно - покарання, як у випадку з біблійним Іоною, що опинився в утробі кита. Іноді – дар, добровільне рішення відгородитися від інших, щоб почути себе. Самотність дозволяє створити власний світ, зробити його невидимим і незбагненним для інших. Після смерті людини цей світ, який він ретельно оберігав від вторгнення, стає вразливим. Так сталося по смерті батька головного героя. Все життя батько здавався синові таємничою, «невидимою» людиною, яку складно зрозуміти, яка ніколи не розкриється до кінця навіть близькою. І лише після смерті батька син зміг невеликими фрагментами відновити його життя, відкрити таємниці, не призначені для чужих, наново дізнатися про те, з ким, як виявилося, він майже й не був знайомий.