«Про смерть отця Олександр дізнався у вівторок. Повернувшись з інституту, він приготував вечерю, сходив за дочкою в дитячий садок, погладив їй сукню та стрічки на завтра, попрацював з текстом своєї дисертації, викресливши дві сторінки про шекспірівську містику, на які раніше витратив цілий ранок, і вже читав доньці перед сном. про якісь страшні грузинські діви, коли на кухні затріщав передбачливо віднесений туди телефон…»