За словами Івана Хрестителя: «Бог є любов, і той, хто перебуває в любові, перебуває в Бозі…». Але де взяти любов до людей, якщо в душі її немає, а в мирському житті тебе оточують не люди, а монстри? Розпусні, марнославні, підлі, заздрісні, нечисті на руку — вони ретельно маскують свої гріхи і в очах оточуючих виглядають цілком пристойними громадянами, зрозуміло, зі своїми, цілком пробачливими слабкостями. Як полюбити ближнього, як самого себе, якщо цей ближній жорстоко зрадив тебе, інший ближній — обікрав, а третій — обдурив? Герой повісті «Монах» Сашко Петров знайшов у відповідь ці запитання. Він прийшов до віри, до Бога-ціною сумнівів, розчарувань, душевних і тілесних мук... Як зображення на обкладинку використано картину Василя Сурікова «Монах».