Він узяв Казань та Астрахань, створив сучасну Державу Російську, а її викреслив із проекту пам'ятника «Тисячоліття Росії» імператор Олександр II. Православний народ вписав його ім'я до святих – а православні ієрархи називають його маніяком і вбивцею. Він за 50 років свого правління стратив у 8 разів менше, ніж французький король Карл IX убив за одну Варфоломіївську ніч – а історики оголосили його найбільшим тираном усіх часів та народів. Він за все своє життя жодного разу не пропустив церковної служби – а йому приписали вбивство митрополита Пилипа та свого сина. Про нього брехали за життя і після смерті. Але настав час очистити від наклепу пам'ять великого російського царя Івана Грозного. Він помер понад 400 років тому, але ім'я його й досі викликає гострий інтерес. Одні бачать у ньому кровожерного лиходія, інші – великого історичного діяча, треті шанують його як святого. Сьогодні про нього говорять і з найвищих трибун, і на церковних соборах. І це невипадково. Питання історичної ролі Грозного царя – це питання влади. Сьогодні Росія потребує залізної руки, здатної призвести її до перемоги крізь майбутні випробування. У XVI столітті московському государю вдалося не лише врятувати Русь від розпаду, а й перетворити її на велику імперію. Яким був цей цар? Що він означав для нашої країни і для всього світу? Чи зможуть сьогоднішні вожді Росії скористатися політичною та духовною спадщиною Івана IV? Про це нова книга письменника та журналіста В'ячеслава Манягіна.