Предмет книги - політика червоного терору в Радянській Росії в 1918 р., яка знайшла вираз у діяльності ВЧК та місцевих надзвичайних комісій. Червоний терор ЧК не обмежувався рамками одного 1918 р., але саме цей рік найточніше втілив ідеї політичного та класового, частково соціально-економічного терору. Наступний червоний терор на Україні в 1919 р. мав досить виражене національне підґрунтя, червоний терор у Криму 1920 р. мав насамперед військово-політичний характер і ставив криваву точку у протистоянні білих та червоних армій у громадянській війні. Терор у громадянській війні з суспільно- побутового явища стає політичним, властивим для діяльності всіх сторін. Червоний, рожевий, жовтий, чорний, зелений, білий терор - лише умовне позначення одного і того ж явища, заломлення терористичного мислення в призмі політичних поглядів. Водночас платою за політику терору виявилися не лише тисячі розстріляних та постраждалих, а й утвердження негативних тенденцій у розвитку радянської держави.