З XVII до XIX століття моделі виховання дворянина в Європі зазнали сильних змін, що виразилися в нових інституційних формах і систематизації нових практик: поширенні домашнього виховання та освітніх подорожей, відомих як Гран Тур, перекладі викладання з латині національними мовами, з метою дати дворянину професійні навички… Найважливішим елементом і рушійною силою цих змін була постійна і дедалі більше циркуляція ідей у європейському просторі, у книзі розглядається еволюція моделей і практик виховання дворянства різних країн Європи. Особлива увага приділяється Російській імперії: історія виховання дворянства в цій частині Європи менш розроблена, ніж для Західної Європи, в той час як вивчення таких країн, як Росія, що пізніше включилися в процес загальноєвропейських культурних трансферів, дозволяє зробити важливі спостереження та порівняння, що проливають світло на суть цього явища по всьому Європейському континенті. Які були мети виховання дворянина? Якою мірою можна говорити про поширеність моделей дворянського виховання в Європі і чи можна відзначити їхню національну чи регіональну специфіку? Як саме ці моделі адаптуються до цілей модернізації та до соціальних змін у місцевому контексті? Чи призвела критика, яку піддавалося виховання дворянства, до відмови у середовищі від традиційних практик виховання? На ці та інші питання автори цієї книги дають відповіді.