Органи дихання першими приймають на себе удар при зустрічі із забрудненнями повітря, бактеріями, вірусами, грибами та іншими факторами, що пошкоджують довкілля. Їхню роль у підтримці імунного захисту організму важко переоцінити! За добу легені затримують дуже велику кількість суспензій. Фізіологи підрахували, що це приблизно відро бруду щодня! Приймаючи він настільки потужне навантаження, органи дихання часто справляються із забезпеченням організму киснем. А від цього страждають інші органи: серце, мозок, травна система. за допомогою яких сьогодні відновлюють легені та бронхи у провідних клініках світу. Велика увага приділяється таким грізним захворюванням, як астма, ХОЗЛ (хронічна обструктивна хвороба легень) та туберкульоз. До книги включені унікальні дихальні гімнастики, які допоможуть підтримувати бронхи та легені у чудовій формі. Інформація, що міститься в книзі, не може бути заміною консультації лікаря. Необхідно проконсультуватися з фахівцем перед здійсненням будь-яких рекомендованих дій.

До пульмонологічного відділення московської лікарні № 57 надходять хворі зі складними випадками бронхолегеневих захворювань. Таких важких хворих з астмою та іншими захворюваннями бронхів та легень у цьому медичному закладі піднімають на ноги. Тут працюють у тому числі й фахівці НДІ пульмонології, керівником якого є академік РАН Олександр Григорович ЧУЧАЛІН. Академік Чучалін брав участь у програмі «Порадьте, лікарю!», де розповів про сучасні підходи до лікування хвороб дихальної системи.

У наш час бронхіальна астма виходить на одне з перших місць серед захворювань органів дихання. Чи можна з нею впоратися без застосування важких медикаментів? У програмі «Порадьте, лікарю!» на цю тему міркували доктор медичних наук, професор Клініки дитячих хвороб Першого московського медичного університету імені Сєченова Михайло Іванович АНОХІН та легендарний цілитель, методист лікувальної фізкультури, людина, яка присвятила все своє життя впровадженню в практику медичних закладів знаменитої стрільниківської дихальної гімну ЩЕТИНІН.

Провідним фахівцем у галузі лікування туберкульозу в нашій країні був академік Російської академії наук, який тривалий час обіймав посаду головного фтизіатра Міністерства охорони здоров'я та соціального розвитку, професор Михайло Ізраїлевич ПЕРЕЛЬМАН. Він був всесвітньо визнаним хірургом, спеціалізувався на легенях, був почесним членом Міжнародного товариства хірургів. Михайло Ізраїлевич був гостем програми «Порадьте, лікарю!». Ось що він розповів про захворюваність на туберкульоз в одній із передач.

24 березня 1882 року німецький учений Роберт Кох оголосив світу про відкриття ним збудника туберкульозу – мікобактерії. За дослідження у цій галузі вченого було нагороджено Нобелівською премією. У 1982 році у зв'язку зі сторічною річницею відкриття Коха ВООЗ оголосила 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.Туберкульоз наразі визнаний глобальною загрозою, яка потребує вжиття невідкладних заходів. Декілька років тому День боротьби з туберкульозом у Росії проходив під гаслом «Наше покоління має зупинити туберкульоз!». Наскільки це реально і як цього досягти? На ці запитання у програмі «Порадьте, лікарю!» відповідала доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії Російської медичної академії післядипломної освіти, головний фтизіатр Департаменту охорони здоров'я міста Москви, директор Московського міського науково-практичного центру боротьби з туберкульозом Олена Михайлівна БОГОРОДСЬКА.

Профілактиці туберку сьогодення це захворювання є глобальною загрозою. Близько третини населення планети інфіковано бактеріями туберкульозу Ризик того, що носії мікобактерій рано чи пізно захворіють, становить близько 10%. У групі ризику – люди з ослабленою імунною системою, ті, хто недостатньо та незбалансовано харчується, курить і веде нездоровий спосіб життя.

В останні роки світова медична спільнота була стурбована реально існуючою глобальною загрозою пандемії грипу. Приблизно раз на 30 років відбувається зміна штаму вірусу грипу. Саме в цей момент і спостерігається загроза пандемії, оскільки вірус новий та імунна система людини перед ним беззахисна.

Один із провідних фахівців у галузі алергології в Росії – Тетяна Германівна ФЕДОСКОВА, доктор медичних наук, спеціаліст Інституту імунології. Тетяна Германівна – постійний гість програми «Порадьте, лікарю!».

На початку XX століття в Англії відбулася серія загадкових вбивств. Як потім з'ясувалося, скоєні вони були на основі знань у галузі рефлексології. Британський серійний убивця Джозеф Сміт втопив у ванні трьох своїх дружин з метою заволодіти їхнім станом. Ознак насильницького утоплення на тілі жертв не було. Висунути Сміту звинувачення не могли. Тоді знаменитий судовий медик на той час Бернард Спілсбері зайнявся медичною стороною цієї справи. Було проведено експертизу, під час якої мало не загинула професійна плавчиня. Спілсбері вдалося з'ясувати, що всі дружини Сміта померли від раптової зупинки серця. Причина – миттєве проникнення води у порожнину носа. Злочинець різко смикав жертву за ноги, і до її носа потрапляла вода, спрацьовував момент несподіванки. У Музеї воскових постатей Мадам Тюссо одна з найбільш вражаючих композицій – воскова фігура жінки, що лежить під водою, з якої періодично виходять бульбашки повітря. Сучасна наука дає таке пояснення цього феномена. Виною всьому елементарний рефлекс занурення. Цей рефлекс добре розвинений у морських ссавців. Роздратування морди холодною водою викликає у них затримку дихання, уповільнює ритм серця та підвищує артеріальний тиск, що дозволяє їм економити кисень, витримувати тривалі занурення. Людина теж зберегла такий рефлекс у рудиментарній формі. Сьогодні лікарі вже не сумніваються в тому, що існує рефлекторний зв'язок слизової оболонки носа з життєво важливими органами. Про ці зв'язки у програмі «Порадьте, лікарю!» розповів лікар медичних наук, професор, заступник директора Санкт-Петербурзького інституту вуха, горла, носа і мови, головний отоларинголог Північно-Західного федерального округу Сергій Валентинович РЯЗАНЦЕВ. , заслужений діяч науки РФ, доктор медичних наук, професор кафедри відновлювальної медицини Московського державного медико-стоматологічного університету Віталій Олександрович ЄПІФАНОВ Наведений нижче комплекс був опублікований у журналі «Порадьте, лікарю!».