Ірен тридцять сім років, і вона щойно вийшла з в'язниці після чотирирічного вироку за причетність до тероризму. У свою першу ніч на волі вона блукає від бару до бару, підбирає незнайомця і проводить з ним ніч у готелі. Він погано до неї ставиться; вона нападає на нього і тікає. Вона вирішує повернутися в рідний Більбао, і під час очікування на автобусній зупинці в Барселоні до неї підходить чоловік, якого вона вважає поліцейським у цивільному. Приєднавшись до двох черниць, їй вдається сісти в автобус без нього, і починається її подорож. Серед інших пасажирів автобуса – ще один поліцейський у цивільному, до якого приєднується перший, що знаходиться далі в черзі. Зав’язуються розмови, і починається заплутана гра в хованки між незнайомцями, коли вони трохи відкриваються, підступаються та відволікаються та спритно обходять стороною. Оскільки автобус продовжує прямувати через Іспанію, а мандрівники все більше стають у центрі уваги, Атксага нарощує напругу, яку можна вирішити лише після їх прибуття в Більбао.