Книга 1Ну, як можна насолити старому нелюбому чоловікові, офіцеру англійських колоніальних військ Індії, акуратисту та педанту, для якого честь понад усе? Жодних проблем — треба просто викрасти з давньоіндійського храму найбільший у світі діамант, і нехай у полковника голова болить, як пережити той сумний факт, що дружина виявилася… ну скажемо так… не особливо педантичною. Здійснивши викрадення, юна Арабелла незабаром передумала компромет. але, на жаль, долею унікального каменю цікавилося дуже багато. Протягом півтора століття чудовий алмаз переходив з рук в руки, щоб спливти в сучасній Польщі. А коли так, було б наївно припускати, що справою не зацікавиться пані Іоанна. Дияволу говорила в «Небіжчику», але той все одно не слухав розумну жінку... І не всі ж мають здібності самої пані Іоанни: «язиків не знаю, але пояснюватись можу на будь-якому». Коротше, кожна культурна людина має засвоїти як двічі дві: без мов жодних скарбів не знайдете. Навіть не намагайтеся. Ось щоб заволодіти, наприклад, алмазом, без якого і не було б жодної «Алмазної історії», знати треба як мінімум англійську, французьку, німецьку, латину та грецьку, не кажучи вже про польську. І це — у найкращому разі, оскільки коли йдеться про великі гроші, неодмінно з'являються люди, які визнають тільки одну мову — мову сили. Але нашим молодим героїням таки вдається «заробити гроші власним розумом». А як, ви вважаєте, звати головну героїню? Правильно – Іоанна.