Доля не надто вподобала Доротку Павляковську. Мама її померла під час пологів, а тато, обдарувавши доньку своїм прізвищем, вважав батьківський обов'язок виконаним і ріднішим дитиною не цікавився. Так що виховували Доротку тітоньки, причому аж три, і всі - суть гарпії. Стежили за кожним кроком, забирали кожен зароблений злотий, тримали дівчину на посилках - тільки й чулося: подай-принеси. Загалом, ні дати ні взяти – сучасна Попелюшка. Добре хоч, характер у Доротки був незлобивий. Але часом туга долала: що ж це за життя таке? І тут раптом листа з Америки: якась Ванда Паркер, хрещена Дороткіної матері і начебто мільйонерка, проживши півстоліття в Штатах, збиралася повернутися на батьківщину. А рідних у неї в Польщі немає, єдині близькі люди – Доротка з тітоньками. Зрозуміло, гарпії візиту старої не зраділи, до того ж та опинилася з закидонами. Одна слабка втіха - мільйонерка відразу ж після приїзду склала заповіт, відписавши їм свої багатства. Щоправда, бабуся в доброму здоров'ї, але...

І тут раптом - ледь склавши заповіт, старенька вмирає. Причому, як швидко з'ясувалося, не своєю смертю. Як ви вважаєте, яке перше питання слідства у таких випадках? Правильно: кому це вигідно?

Загалом, "підозрюються всі".