Аргентина, 1976 рік. Військова хунта веде війну зі своїм народом: масові арешти, жорстокі тортури, безсудні страти та таємні викрадення. Щодня безвісти пропадають люди. Проте єврей Кадиш Познань по-своєму виправляє реальність: його стараннями зникають не живі, а померлі – негідні предки, чиї імена йому доручено збивати ночами з цвинтарних надгробків, щоб не ганьбили порядних членів єврейської громади. Але одного разу пропадає його власний син. У відчаї батьки звертаються до Міністерства з особливих справ. Тут кафкіанськими коридорами влади кидаються ті, хто втратив надію знайти зниклих рідних. Балансуючи на межі драми та гротеску, Натан Інгландер показує трагедію цілого народу в історії однієї родини.