Щастя раптом... у тиші... постукало... Втім, ні. Щастя герцога Кернського стукати у двері не стало. Воно надійшло розумніше – у вікно влізло. Просто коли щастя стоїть на порозі, людина може не повірити і прогнати, а якщо вже прокралося до будинку, то точно не відвернешся. Тут хочеш не хочеш, а приймай. Корми, кохай, чеші та гладь! І якщо в тебе є хоч трохи розуму, зроби все, щоб воно нікуди не поділося. Герцог Кернський дурнем ніколи не був. Він взагалі чудовий, якщо чесно. А ще в нього є совість! Причому настільки велика, що й на двох вистачить. А це в даному випадку важливо, адже у герцогського щастя із совістю відверті проблеми. Хоча останнє не дивно - чого ще чекати від дівчинки? Тим більше такий, як Айстра!