Свято Дня Усіх Стихій закінчилося, але легше від цього не стало. Навіть той факт, що я, Дар'я Лукіна, іномирянка і не з власної волі адептка Академії Стихій, тепер не ізгой, не надихає — на жаль, важко радіти життю, коли Каст, «король» нашого факультету та син бога Вогню за сумісництвом, обіцяв добити , а не досягти, а загадковий куратор першого курсу Еміль фон Глун виявляє інтерес, який я собі пояснити ну ніяк не можу. Більше того, майбутні індивідуальні заняття з лордом Глуном лякають до тремтіння. І довести, що дівчата із Землі не здаються!