Георг покинув карету, через хвилину дверцята з мого боку відчинилися. Мені простягли руку, без якої… Чесно? Я б вивалилася на тротуар кулем! Просто ноги після всіх цих поцілунків не тримали. Спасибі хоч космос у голові поступово розвіювався! - Я був нескінченно радий провести цей вечір з тобою, - дочекавшись, коли ступлю на бруківку, м'яко сказав спокусник. А я ... в якісь повіки не знайшлася з відповіддю. Ось просто не знайшлася.