Велике і чисте кохання? Здорово, звичайно, але коли тобі тридцять, у казки не віриться. У принца на білому коні теж. У тридцять мимоволі починаєш дивитися на життя з неабиякою часткою скепсису і чим далі, тим ясніше розумієш - скепсис виправданий. А кохання все одно хочеться. Нехай не великою, а маленькою. Нехай не чистою, а… ну хоч якийсь! Саме так міркувала Кріс, вона ж Христина Новікова, сумно сидячи біля під'їзду на лавочці з пляшкою брюта, і навіть не підозрювала, що її бажання вже здійснилося. Ось тільки виповнилося дивно. Тому що з ранку виявилося, що до кохання додається новий гардероб, нова робота, самодур-шеф та… чітке відчуття грандіозної підстави…