МАЛЕНЬКИЙ МЕДНИЙ КЛЮЧИК, або ДУЖЕ КОРОТКА ІСТОРІЯ БЕЗ ПОЧАТКУ І КІНЦЯ. Повість «Мені часто думалося, що треба б написати книжку, пояснивши, як у мене виникають ті чи інші сторінки, можливо, навіть одна якась сторінка»,— повторюю я слідом за Генрі Міллером. Кожна історія, написана мною,— кожна ! - має свою історію. І якщо всі свої історії я малювала сама — підкоряючись будь-якому імпульсу, то одна з них намалювала мені картинку, яка через кілька років стала дійсністю... написаних мною оповідань. Я довго писала його. Тобто почала писати, а потім відклала на якийсь час. Намагалася продовжити, але історія не давалася мені. А потім раптом вона склалася сама собою… І невдовзі після цього я зустріла і полюбила Чоловіка, який виявився схожим на героя моєї історії — точніше, на двох її героїв: на Молодого Художника та на бородача. І навіть професія у мого Улюбленого схожа – він художник-фотограф. Ми щасливі до цього дня ... Може, саме тому я часто кажу тим, хто мріє про щасливе взаємне кохання: «Малюй! малюй свого коханого! ретельніше промальовуй кожну деталь його зовнішності та душі! і як тільки ти закінчиш, він одразу вийде тобі назустріч».