Зоя, відомий драматург і красива, розумна жінка знову опиняється в гостях у знайомих, у будинку біля затоки. Цей улюблений нею будинок будить у ній спогади про дитинство, про батька, про тих, хто був їй дорогий. Багато років Зоя розмірковує про те, яка природа кохання і наскільки людина може бути вільна у своїх почуттях, помислах, бажаннях ... Підлітком вона втратила обох батьків, причому батьківського кохання їй не вистачало так сильно, що вона сімнадцятирічної дівчинкою закохалася в чоловіка набагато старше за себе. Їхня дружба і любов переросли у щасливе подружжя. Але були й випробування: чоловік покохав іншу жінку, а Зоя захопилася юнаком-студентом…

Роман із елементами еротики та крамоли.