Вирішивши, що дочка сестри засиділася в наречених, і бажаючи розширити коло знайомих двадцятип'ятирічної самітниці, Тамара запрошує Лізу на вернісаж. Уявляючи її своєму мовчазному коханому, вона не підозрювала, що з цього може вийти. Та й сам Кирило не міг припустити, що випадкове знайомство з племінницею чергової подруги не тільки змінить його життя, а й каменю на камені не залишить від принципів, які так надійно оберігали внутрішній світ з його таємницями та трагедіями…